Географічне положення

Британські острови розташовані біля північно-західного узбережжя Європи. Вони оточені безліччю дрібних островів. На південному заході від острова Британія розташовані острови Силли, а на Північ від Уельсу острів Англси. На західному і північному узбережжях Шотландії розташовані численні дрібні острови, що входять до складу Великобританії. Найбільш важливими з них є Оркнейські та Шетландські острови.
Великобританія омивається:
  • із заходу -водами Атлантичного океану
  • а зі сходу - водами Північного моря
З півдня Великобританія граничить із Францією – найближчим і найбільш розвиненим сусідом, що має з нею загальні водні кордони. Основне сполучення між державами здійснюється через протоку Ла-Манш (британці називають її “Англійський канал”), по дну якого наприкінці XX ст. був прокладений тунель для швидкісного залізничного сполучення. До цього сполучення між двома країнами здійснювалося водним або повітряним шляхом.
Рельєф центральної і південно-східної частин Великої Британії горбисто- рівнинний; у Шотландії, Уельсі і Ольстері переважають невисокі гори і височини, сильно згладжені льодовиками та річковою ерозією. Півострів Уельс зайнятий Кебрійськими горами, на південь від Шотландії розташовані Пеннінські та Камберлендські гори. Найвищі гори Великої Британії розташовані на Північно- Шотландському нагір'ї. Гора Бен-Невіс, розташована недалеко від верхів'я затоки Лох-Лінне, підіймається до висоти 1343 м над рівнем моря, а в районі перетину цього нагір'я і Грампіанських гір кілька вершин перевищують 1200 м.
За особливостями рельєфу територія Великої Британії поділяється на дві основні області. Висока Британія (включаючи Північну Ірландію), розташована на півночі і заході країни, підстилається стійкими древніми корінними породами і являє собою в основному сильно розчленовані височини і менш поширені низовини. На півдні і сході розташована Низька Британія, характерна горбистим рельєфом, невеликими височинами і кількома гірськими районами; в її основі залягають більш молоді осадові породи. Кордон між Високою і Низькою Британією проходить приблизно в південно-західному напрямі від Ньюкасла в гирлі річки Тайн до Ексетера в гирлі річки Екс на півдні Девона.
Немає жодного місця, віддаленого від моря чи океану більше ніж на 100 миль (160 км). На півночі та заході переважає гірський рельєф. Найвищою точкою Північно-Шотландського нагір'я вважається г. Бен-Невіс (1343 м). Пеннінські гори простягаються від Озеного краю (який розташований на північ від Ланкастера та неподалік Шотландії) до центру Англії. Найвищою точкою Англії та Уельсу вважається г. Сиоуцон (1085 м). У Північній Ірландії гори значно нижчі. Там вони ледь перевищують 600 м. На півдні та південному сході переважають горбисті рівнини.
Основні річки:
  1. Темза (не найдовша, але найповноводніша) 
  2. Северн (найдовша) 
  3. Трент
  4. Мерсі
  5. Клайд

Немає коментарів:

Дописати коментар